"Вклоніться, люди, вчителю своєму!"

Вклонiться, люди, вчителю своєму,
Володаревi слова i пера,
Крiзь бiль i радiсть, роздуми i втому
любов його безсмертна проросла.

Любов учителя не зна кiнця нi краю,
Не рветься нi на мить гаряча нить,
Любов учителя нiколи не вмирає,
Вона у серцi учня пломенить.

Теплого весняного дня, коли сонце починає свій переможний шлях по небосхилу, коли все оживає і серце наповнюється теплом весняного повітря народилася Віра Дмитрівна Реут. Сталося це 2 квітня 1943 року в селянській сім’ї Варвари та Дмитра Назаренків. Зростала дівчинка серед самобутньої таврійської краси в оточенні працьовитих та гордих трударів, їхніх тужливих пісень, які проникали глибоко в душу. Дитячі роки маленької Віри були щедро зігріті любов’ю матері та батька, дідуся та бабусі...

Свято, присвячене 72 річниці з Дня народження нашої землячки, Заслуженої вчительки України розпочалося саме так. Учні 7 -11 класів, присутні на заході, зі своїми класними керівниками згадали дитинство, юність та життя Віри Дмитрівни. Переглянули відеоролик, прослухали пісню "Учительська доля".  По закінченні свята вшанували память покладанням квітів до могили нашої односельчанки, завдяки якій Новопавлівка має 2 книги про село та односельців.