Ласкаво запрошуємо вас до нас в бібліотеку! Відвідайте, не пошкодуєте

Ласкаво запрошуємо до нас в бібліотеку! Відвідайте,не пошкодуєте!

понеділок, 14 березня 2016 р.

Прощена неділя.



Ми зібралися сьогодні разом зиму проводжати.  Як ведеться у народі станем дружно в хороводи.. Поспішайте, поспішайте скоріше, нема свята нашого веселіше.
  Свято Прощеної неділі розпочалося з хороводу і веселої пісні. Далі були конкурси, ігри, розваги. Як приємно, коли глядачі активні, веселі. Саме так було у нас. І в конкурсах участь приймали і частушки та пісні співали і загадки розгадували. Але конкурс  млинців був самим-самим очікуваним. Яких тільки млинців не було на нашому святі, з найрізноманітнішими начинками і солодким чаєм.  Дякуючи сільським депутатам млинців вистачило всім. Ще таких активних депутатів у нас не було. І за це велика подяка Серебринській Людмилі Василівні, нашому секретарю сільської ради,  яка згуртувала всіх, зробила єдиною командою. З Вами нам добре працюється , легко. На останок свята ми проводжали Зимоньку, спалюючи опудало. Ой, Масляна! Прощавай, прощавай! Як будемо здорові, то побачимось знов. Ти ще один рік почекаєш, прождеш. Знаєм, знову ти до нас прийдеш! - Ми тебе за те так гарно вбрали, Зверху хусткою з барвінком поряджали, Що ти солодко кормила всіх нас І давала веселитися нам час! Усім, люди, дякуємо, Що в нас гостювали, І Зимоньку-масляну З нами проводжали. На останок прошу, не згадуйте лихом, а лише веселим, добродушним сміхом. 

Теплий промінь березневий Розбудив дзвінку весну. Ароматом квітів перших День святковий огорнув. Він вітання наші щирі Передасть всім дамам милим, Щоб жили в добрі і мирі Щоб здійснились їхні мрії, Щоб коханими були, Щоб у радості цвіли.



В чудову пору, коли настає весна і на вулицях з’являються перші весняні квіти, в кожному домі, в селі і в місті відзначається велике свято – Міжнародний день – 8 березня.
Ось і ми зібралися, щоб вшанувати і поздоровити всіх дорогих наших жінок.
Ми вітаємо  всіх жінок, наших мам, бабусь, сестер. Всіх кого ми знаєм і не знаєм. Всіх хто живе поруч з нами і далеко від нас. Посивілих жінок і молодих дівчат. Низький уклін Вам, дорогі жінки, милі мами і бабусі. На святі всі присутні отримали подарунки від жіночого ансамблю «Молодички», від прекрасних дуетів – Віри Плотнікової та Галини Мілєвської, Валентина Данилюка та Галини Мілєвської, від дитячих  танцювальних колективів  «Барвіночок» та «Елегія». Звучали пісні у виконанні Катерини Чопій та Ольги Федик, Влади Ярощук, Віки Мілєвської. Олена Єрух подарувала  неперевершену композицію на слова Тараша Шевченка «Утоплена». Звичайно, коронними номерами були пісні у виконанні справжнього цінителя жіночої вроди Валентина Данилюка.  Жодне свято не обходится без «вічного» ведучого, майстра слова Реут Ігоря Григоровича і без маленьких ведучих – Олега Гожельника та Тетяни Голяки. Величезна подяка всім за допомогу.
  Милі жінки, я щиро вам бажаю:
Будьте щасливі і в квітні і в маю,
Сьогодні і завтра  і тисячу літ,
Бо на жінках тепер держиться світ.
Хай сонце гріє вам тепліше
І світять зорі золоті
Хай 8 березня частіше буває.

пʼятницю, 4 березня 2016 р.

8 Березня у дитячому садочку .

Кожної неділі вихованці дитячого садочка у мене в бібліотеці. А сьогодні запросили мене до себе в гості на святковий вогник на честь 8 Березня. Прекрасний концерт, цікаві конкурси чекали наших  мам та бабусь. Дякую малечі за запрошення і подарунок. Сподіваюсь, наші зустрічі триватимуть завжди. 

Відкриття пам'ятної дошки, загиблому в АТО, Серебринському Володимиру Олександровичу.



Це не сон, не синдром маячні,
Ця війна не в далекій країні,
Не в Іраку чи десь там в Чечні,
А в вишневій моїй Україні.
Саме тут всі її вояки
Схід країни від зла захищали,
Бились на смерть мої земляки,
Кров’ю землю святу поливали.
Щоб країна ввійшла в майбуття
Вільна, сильна, без чвар та війни.
Віддали найцінніше – життя,
України найкращі сини!


Зимового ранку 29 грудня 1967  року в робітничій родині Олександра Григоровича та Катерини Іванівни Серебринських  народився син Володимир.
Маленький Володимир зростав енергійним, життєрадісним хлопчиком.
 Хлопчина зростав на радість батькам фізично загартованим юнаком,  який поєднував шкільне навчання, допомогу батькам по господарству та розваги з однолітками.

Ведучий2: Після школи вступив до Каховського професійно - технічного училища, яке успішно закінчив з відзнакою. З 1986 по 1988 рік проходив строкову службу в Казахстані.
 Після звільнення з лав Збройних Сил  повернувся в Новопавлівку, працював водієм у колгоспі « Серп і Молот», пізніше – в різних організаціях району.

 У Новопавлівці зустрів свою долю, виховав сина.
 Події, що відбулися в нашій країні в 2014р.,  не залишили байдужим Володимира. Він не міг залишитися осторонь того, що відбувається на Сході нашої держави. Був мобілізований Каланчацьким районним військоматом. Направлений до військової частини в Десну Чернігівської області. Звідти направлений до військової частини В2830 смт Черкаське Дніпропетровської області, а потім  у складі 93 окремої механізованої бригади, номер обслуги гранатометного відділення протитанкового взводу третього механізованого батальону - в зону АТО Донецької області.

  В бою під селом  Червоний партизан  Ясинуватського району, Донецької області Серебринський Володимир Олександрович вірний військовій присязі, під час участі в антитерористичній операції, виявивши стійкість і мужність, загинув 13 вересня 2014 року. 06 жовтня 2014 року похоронений на кладовищі села Новопавлівка.

Указом Президента України №473/2015 від 13 серпня 2015 року за особливу мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, нагороджений орденом « За мужність « ІІІ ступеня ( посмертно ).


Сьогодні  в стінах  Новопавлівського навчально – виховного комплексу імені Віри Дмитрівни Реут,  де 28 років тому  Володимир  разом зі своїми друзями вчилися, змагалися, бешкетували, сподівалися і мріяли, ми відкриваємо меморіальну дошку на його честь.