Ласкаво запрошуємо вас до нас в бібліотеку! Відвідайте, не пошкодуєте

Ласкаво запрошуємо до нас в бібліотеку! Відвідайте,не пошкодуєте!

пʼятниця, 4 березня 2016 р.

Відкриття пам'ятної дошки, загиблому в АТО, Серебринському Володимиру Олександровичу.



Це не сон, не синдром маячні,
Ця війна не в далекій країні,
Не в Іраку чи десь там в Чечні,
А в вишневій моїй Україні.
Саме тут всі її вояки
Схід країни від зла захищали,
Бились на смерть мої земляки,
Кров’ю землю святу поливали.
Щоб країна ввійшла в майбуття
Вільна, сильна, без чвар та війни.
Віддали найцінніше – життя,
України найкращі сини!


Зимового ранку 29 грудня 1967  року в робітничій родині Олександра Григоровича та Катерини Іванівни Серебринських  народився син Володимир.
Маленький Володимир зростав енергійним, життєрадісним хлопчиком.
 Хлопчина зростав на радість батькам фізично загартованим юнаком,  який поєднував шкільне навчання, допомогу батькам по господарству та розваги з однолітками.

Ведучий2: Після школи вступив до Каховського професійно - технічного училища, яке успішно закінчив з відзнакою. З 1986 по 1988 рік проходив строкову службу в Казахстані.
 Після звільнення з лав Збройних Сил  повернувся в Новопавлівку, працював водієм у колгоспі « Серп і Молот», пізніше – в різних організаціях району.

 У Новопавлівці зустрів свою долю, виховав сина.
 Події, що відбулися в нашій країні в 2014р.,  не залишили байдужим Володимира. Він не міг залишитися осторонь того, що відбувається на Сході нашої держави. Був мобілізований Каланчацьким районним військоматом. Направлений до військової частини в Десну Чернігівської області. Звідти направлений до військової частини В2830 смт Черкаське Дніпропетровської області, а потім  у складі 93 окремої механізованої бригади, номер обслуги гранатометного відділення протитанкового взводу третього механізованого батальону - в зону АТО Донецької області.

  В бою під селом  Червоний партизан  Ясинуватського району, Донецької області Серебринський Володимир Олександрович вірний військовій присязі, під час участі в антитерористичній операції, виявивши стійкість і мужність, загинув 13 вересня 2014 року. 06 жовтня 2014 року похоронений на кладовищі села Новопавлівка.

Указом Президента України №473/2015 від 13 серпня 2015 року за особливу мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, нагороджений орденом « За мужність « ІІІ ступеня ( посмертно ).


Сьогодні  в стінах  Новопавлівського навчально – виховного комплексу імені Віри Дмитрівни Реут,  де 28 років тому  Володимир  разом зі своїми друзями вчилися, змагалися, бешкетували, сподівалися і мріяли, ми відкриваємо меморіальну дошку на його честь.









Немає коментарів:

Дописати коментар